Методичні рекомендації щодо оформлення куточка для батьків. Оформляємо батьківський куточок: нові форми та підходи Стаття весни у батьківський куточок

Хороший приклад заразливий

Стаття по роботі з батьками дитячому садкудля батьківського куточка.

Дитинство сензитивний період у розвиток всіх психічних функцій людини, період у житті, що створює найбільш сприятливі умови на формування в нього певних психологічних властивостей і видів поведінки. Італійський педагог Марія Монтессорі (яка, власне, однією з перших визначила межі сензитивних періодів розвитку та сприйняття у дітей) зазначала, що від народження до 3-х років період сприйняття порядку, до 5,5 років сенсорного розвитку, до 6 років мовного розвитку Сензитивним періодом розвитку соціальних навичок є вік 2,5 – 6 років. Завданням батьків у пору дитинства є не тільки розвивати процеси сприйняття, уваги, пам'яті та мови, що формуються, а й формувати з самих пелюшок правильне світогляд і культуру поведінки в суспільстві-соціумі.

Що саме повинні вкласти батьки у свідомість дитини, звичайно ж, визначається сім'єю, жодних прописаних постулатів не існує і малоймовірно, що вони колись будуть узаконені. Але будь-яка доросла людина, яка існує в соціумі і щодня безпосередньо контактує з людьми, повинна розуміти, що як тільки у дитини почався процес розвитку активної мови, щеплення у дитини культури спілкування – дуже важливий момент у її соціальному розвитку. А де дитині цьому навчатись, як не у своїх батьків?

Дуже важливо не лише навчити дитину правильним, чемним словам, а й постаратися пояснити дитині зміст цього обряду, значення всієї культури спілкування. Члени сім'ї пояснюють малюкові побутові ритуали, такі як миття рук та подальше їх витирання для запобігання отруєнню. Так і слова привітання слід говорити не тому тільки, що ти знаєш цю людину, а саме тому, що цими словами можна висловити свою повагу та побажати здоров'ю співрозмовнику (Здрастуйте – від слова «здоров'я»).

Дуже часто в дитсадку батьки відправляють малюка сказати «до побачення» вихователю, а самі при цьому чекають у дверях, забуваючи, що найкращим прикладом для дитини є вони самі. Якщо хтось із них сам регулярно прощатиметься з вихователями, то у дитини краще відбудеться закріплення цієї дії, прийняття її як норми поведінки. Якщо батько у транспорті поступатиметься місцем людям похилого віку та жінкам з дітьми, найімовірніше, для майбутнього чоловіка назавжди буде правилом цей вчинок.

Дорослі у присутності дітей ніколи не повинні відступати від певних норм, інакше дитина може заплутатися, який спосіб поведінки вірний, а якої ні та якої лінії поведінки варто дотримуватись. Поведінка у дітей не дуже стійка. Воно постійно змінюється залежно від побаченого чи прочитаного. Дитина ще не навчилася співвідносити ступінь правильності своєї поведінки та «зразка». У цей період життя будь-яка дитина дуже залежна у своїх діях від дорослих або однолітків, вона ще наслідує, не піклуючись про правильність своєї поведінки. Тому у своїй моральній орієнтації він змушений дорівнювати дорослих.

На закінчення хочеться згадати такі слова Порфирія Кавсокалівіта: «Здається, що стати добрим дуже важко, але насправді це легко, якщо з дитинства покладено добрий початок. І тоді, коли ти дорослішаєш, тобі не важко, бо добро вже всередині тебе, ти живеш їм. Воно – твоє надбання, яке ти збережеш, якщо будеш уважним на все своє життя». Батькам не потрібно забувати, що дитина - це дзеркало сім'ї, якщо ви хочете виростити гідну людину, то не забувайте, що в першу чергу ви самі повинні поводитися гідно.

Сензитивний період розвитку дитини - період, у якого дитини складаються найсприятливіші умови на формування певних якостей, психологічних властивостей і різних видів поведінки.

Про все на світі:

1930 року в американський прокат вийшов фільм "Пісня шахрая" (The Rogue Song) про викрадення дівчини в горах Кавказу. Актори Стен Лорел, Лоуренс Тіббетт та Олівер Харді зіграли у цьому фільмі місцевих шахраїв. Дивно, але ці актори дуже схожі на героїв.

Імунітет

Чому діти часто хворіють?Та тому, що так задумано природою. Імунітет – це наш захист від інфекцій. Віруси, бактерії та інші збудники – вже рідні для організму агенти. Їх називають антигенами. Як тільки вони потрапляють до організму, імунна система виробляє антитіла, які вступають у боротьбу з антигенами та знешкоджують їх. При хорошому імунітет організм успішно захищається, і людина або взагалі не захворює, або швидко справляється з недугою; при зниженому відбивається від інфекції мляво, вона бере гору, і людина довго хворіє.

У житті дітей є критичні періоди, які ще зовсім не зрозумілі імунологам, але відомі всім лікарям-практикам. Двічі у дітей змінюється клітинний склад крові: на 4-5 добу після народження та на 4-5-му році життя. При другій зміні лімфоцитів у крові стає менше, а неітрофілів (клітин, які швидко вступають у боротьбу з бактеріальними збудниками) – більше. Тільки після 5 років дитина починає реагувати на віруси та бактерії так само, як дорослі.

Виникає питання: може, краще, якби дитина пішла в дитячий садок не в 3 роки, а в 5 років, коли імунна система дозріла?

Мабуть. Але зовсім не відвідувати дитячий садок - теж погано: тоді дитина перші два класи не вилазить із хвороб. Нехай уже відболіє своє в дитячому садку. А хворіти він має, щоб виробити захист від найпоширеніших збудників інфекцій!

Чи є якісь норми?Так, і для кожного віку свої.

  • ЯКЩО ДІТИ ВІД 2 ДО 6 РОКІВ ХВОРІЮТЬ на ГРВІ НЕ БІЛЬШЕ 5-6 РАЗІВ НА РІК - ЦЕ НОРМАЛЬНО.
  • ДЛЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЬНИКІВ НОРМА - 4 РАЗИ НА РІК.
  • АЛЕ ЯКЩО У ВАС ДИТИНА з застуд не вилазить, ХВОРІЄ РАЗ 10 НА РІК - ЙДІТЬ ДО ІМУНОЛОГУ. ТАКОЇ ДИТИНІ ТРЕБА ПЕРЕВІРИТИ ІМУННИЙ СТАТУС.

Дитячі хвороби неминучі, нікуди від них не дінешся. Звичайно, вони вічно зривають батьківські плани: купили заздалегідь квитки в театр - дитина захворіла, в які віки зібралися в гості - малюк зліг з температурою, мамі пропонують вигідну роботу, а у її дітей - не пронос, так золотуха.

Що робити? Любити і лікувати цих сопливих примхливих істот і терпляче чекати. Коли вони усі свої проблеми переростуть. А це станеться обов'язково.

Місяць після хвороби дитина повинна:

  • багато спати, бажано та вдень;
  • їсти не рідше 4 разів на день;
  • пити вітамінні препарати;
  • багато гуляти;
  • менше спілкуватися з іншими людьми, щоб не вступати в контакт з їхніми бактеріями та вірусами. Не ходіть з ним до театрів, музеїв, гостей, не приймайте їх у себе.

Попередній перегляд:

Багато дорослих на власному досвіді переконалися, що при захворюваннях серця страждають інші органи. Адже серцево-судинна система – це «річка життя», що забезпечує кров'ю, а отже, поживними речовинами та киснем весь організм. Ось чому серце треба берегти змалку. Батьки, знаючи особливості дитячого серця і добре уявляючи, що корисно для нього, а що шкідливо, можуть допомогти своїй дитині зберегти серце здоровим, вчасно звернутися до лікаря у разі потреби. Сьогодні ми познайомимо вас із рекомендаціями спеціалістів-фізіологів В.М.Безобразової, С.Б.Догадкіної, Г.В.Кміть, Л.В.Рубльової, А.Н.Шарапова.

Поради батькам.

Порада 1. Привчайте дитину дотримуватись режиму дня. Звичний розпорядок сприяє ритмічній та злагодженій роботі серця та всього організму. Необхідно розумно чергувати розумові навантаження з фізичними вправами, що дозволить уникнути перевтоми та зберегти серце здоровим.

Порада 2. Слідкуйте за тим, щоб дитина добре висипалася. Повноцінний сон дає можливість серцю відпочити та набратися сил.

Порада 3. Пам'ятайте, що дитина повинна одержувати з їжею достатньо вітамінів та мінеральних речовин. Повноцінне, різноманітне та регулярне харчування необхідне для правильного розвитку та нормальної роботи серця. Не перегодовуйте дитину, не змушуйте її їсти насильно. Надмірна вага – пряма загроза серцю.

Порада 4. Привчайте дитину більше рухатися. Ранкова гімнастика, піші прогулянки, рухливі ігри, заняття у спортивних секціях, посильні фізичні навантаження сприятливо впливають працювати серця.

Порада 5. Намагайтеся приділяти більше уваги проблемам дитини, що здається вам часом незначними. Допомагайте йому порадою у важких для нього ситуаціях. Частіше говоріть дитині про те, як ви її любите, як вона вам дорога. Ваше кохання дозволить йому почуватися більш захищеним. Негативні емоції шкідливі для серця та судин.

Порада 6. Виховуйте у дитини негативне ставлення до куріння, вживання алкоголю та наркотиків. Відомо, що ці речовини згубно впливають на організм. Постарайтеся пояснити йому, що в нього всього одне життя і проводити на собі експеримент з перевірки шкідливості або нешкідливості таких речовин не слід - просто не з чим порівняти. Розумні люди навчаються на чужих помилках!

Порада 7. Пам'ятайте, що багато інфекційних захворювань (ангіна, грип та ін.) можуть давати ускладнення на серці та судини. Дотримуйтесь приписів лікаря і слідкуйте, щоб дитина дотримувалася домашнього режиму аж до повного одужання.

Порада 8. Хворобу легше попередити, аніж лікувати!

Ваша дитина має проходити диспансеризацію щороку. Якщо з якихось причин дитина не пройшла диспансеризацію, самі приведіть її до клініки до педіатра. Вчасно виявлені відхилення у діяльності серця дозволять уникнути серйознішого захворювання.

Порада 9. Ніколи не займайтеся самолікуванням дитини. Якщо у вашої дитини підвищився тиск, не давайте їй ліків, які приймає бабуся-гіпертонік. З'ясувати причину підвищення тиску та лікувати дитину повинен лише лікар!

Порада 10. У всьому знайте міру! Якщо у вашої дитини виявлено якісь функціональні відхилення в діяльності серця, не панікуйте! Виконуючи всі рекомендації лікаря, не вселяйте дитині, що вона хвора, не акцентуйте на цьому зайву увагу, не захищайте її від посильного фізичного навантаження.

Попередній перегляд:

Яка постава у вашої дитини?

Формування правильної постави – одне з найважливіших завдань фізичного виховання дітей. У наші дні ця проблема майже кожної сім'ї.

Зменшення рухової активності, сидячий спосіб життя, комп'ютерні ігри, нескінченні перегляди телепередач – це призводить до порушення постави. А далі школа – навряд чи вона допоможе виправити наявні порушення, швидше за все, вона їх посилить.

На поставу дитини впливає практично все - режим дня, розмір меблів, поза дітей під час улюблених занять, їхня тривалість, правильне харчування. З чого почати? Почнемо з визначення постави!

Як визначити поставу дитини?

Зробити це можна так: роздягніть дитину до пояса, поставте дитину на піднесення так, щоб її лопатки були на рівні ваших очей. Поговоріть з дитиною, щоб зняти напругу, що виникла, і побачити реальну картину. Подивіться, як розташовані у дитини плечі: чи становлять вони одну лінію або одне трохи вище за інше. Потім подивіться, чи симетричні надпліччя, лопатки. Якщо є порушення – зверніться до фахівця.

Як уникнути порушення постави?

  • Меблі: конструкція столу та стільця повинна забезпечувати опору для тулуба, рук та ніг. Симетричне положення голови та плечового пояса, відповідати зростанню. Ноги дитини не повинні звисати зі стільця, стопи мають стояти на підлозі.
  • Довжина ліжка має бути на 20-25 см більше зростання дитини. Подушка не повинна бути занадто великою та високою. Не можна допустити, щоб дитина спала, згорнувшись «калачиком», з підтягнутими до грудей ногами. У цьому положенні зміщуються лопатки, викривляється хребет.
  • При малюванні, розгляданні ілюстрацій поза має бути зручною, лікті обох рук на столі, плечі одному рівні, голова трохи нахилена. Сидіти дитина повинна з однаковим навантаженням на обидві сідниці. Не можна допустити, щоб дитина сиділа, схрестивши ноги, чіпляла їх за ніжки стільця.

Але головне це все-таки рухова активність - більше гуляйте з дитиною, відвідуйте басейн, здійснюйте лижні прогулянки, зміцнюйте м'язи спини, живота, плечового пояса. Не надсилайте його до своєї кімнати дивитися телевізор!

І тоді все у вас буде гаразд!

Попередній перегляд:

«Школа Чомучки»

У батьків, чиї діти відвідують дитячий садок, часто виникають питання. Спробуємо відповісти на найчастіші з них.

1. Що таке загартовування?

Загартовування – це комплекс заходів, спрямований зміцнення імунної системи організму. Найоптимальніші умови для формування адекватної захисної реакції організму забезпечують контрастні процедури (наприклад, обливання ніг гарячою та холодною водою, контрастний душ)

2. Чи можна використовувати процедури, що гартують, якщо дитина часто хворіє?

Не лише можна, а й потрібно! Але методи та прийоми загартовування повинні мати щадний характер і підбиратися строго індивідуально з урахуванням стану здоров'я дитини. У період хвороби та одужання загартовування не рекомендується.

3. Що відрізняє малорухливих дітей?

Організм малорухливих дітей найбільш уразливий. Мала рухливість – фактор ризику для дитини, вона пояснюється, як правило, її нездоров'ям, слабкими руховими вміннями або тим, що дитина привчена до малорухливого способу життя. Такі діти частіше схильні до простудних захворювань.

4. Чи потрібна ранкова гімнастика у дитячому садку?

Призначення ранкової гімнастики полягає в тому, щоб пробудити організм від сну. Однак, у дитячому садку вона важлива не так як засіб пробудження, як організоване спілкування дітей, засіб підвищення емоційного тонусу, зняття психічної напруги від розлучення з батьками.

5. Навіщо потрібні спортивні свята у дитячому садку?

Вони сприяють удосконаленню рухових умінь та навичок, формуванню інтересу та потреби у заняттях фізичними вправами, пропаганді здорового способу життя. Особливого значення мають свята з батьками. Роль особистого прикладу незаперечна!

6. Чи залучати дитину до фізкультури, якщо в неї інші інтереси?

Рух є біологічною потребою організму, особливо у період зростання. Тому повна відсутність інтересу до фізичних вправ – тривожний сигнал. Потрібно обережно і терпляче повертати дитині природою інтерес до руху. Висловлювання на кшталт «Він не хоче йти на фізкультуру, залиште його в групі» звучати, особливо у присутності дитини, просто не повинні! Покажіть дитині особистий приклад – почніть із зарядки.

Попередній перегляд:

Цей корисний самомасаж

З метою загартовування та оздоровлення дітей, для зняття м'язової напруги, для підвищення опірності дитячого організму до простудних захворювань, для створення почуття радості та гарного настрою у ваших дітей пропонуємо проводити з дитиною самомасаж.

Пропонуємо декілька видів самомасажу біологічно активних зон для профілактики простудних захворювань з використанням віршів.

«Небоління»

Масаж «Ладошки»

Слова

Дії

Ось у нас гра якась:

Хлоп долонька, хлоп інша.

Бавовни в долоні

Правою, правою долонькою

Ми пошльопаємо трошки.

Пляшки по лівій руці від плеча до кисті.

А тепер долонькою лівою

Ти хлопки голосніше роби!

Теж по правій.

А потім, потім, потім,

Навіть щоки ми поб'ємо.

Бавовна по щоках.

Вгору долоні – хлоп, хлоп.

По колінах шльоп, шльоп.

Бавовна над головою.

По колінах.

По плечах тепер поплескай,

З боків себе пошлепай.

По плечах,

По боках.

Можеш ляснути за спиною,

Плескаємо перед собою.

По спині,

По грудях.

Праворуч – можемо, зліва – можемо!

І хрест – навхрест руки складемо.

Побиття долонями по грудях ліворуч, праворуч.

І погладимо ми себе,

Ось яка краса.

Погладжування по руках, грудях, боках та ногах.

Масаж обличчя

Слова

Дії

Теплий вітер гладить обличчя,

Ліс шумить густим листям.

Провести пальцями від брів до підборіддя та назад 4 рази.

Дуб нам хоче вклонитися,

Клен киває головою.

Від точки між бровами великим пальцем масажувати лоб до основи волосся і назад 4 рази

А кучерява берізка

Проводить всіх хлопців.

Масаж скроневих впадин вказівними пальцями круговими рухами.

До побачення ліс зелений,

Ми йдемо в дитячий садок.

Погладжування обличчя


Стенди-мандрівники

Ми працюємо у великому дитячому садку, де дванадцять груп. У нашому колективі, крім вихователів, є різні спеціалісти: педагог-психолог, дефектолог, інструктор із фізичної культури. І всім потрібно донести до батьків вихованців садка важливу та корисну інформацію. Підбирати матеріал для батьківських куточків – особлива робота. І зробити це дванадцять разів, погодьтеся, непросто.

Тому фахівці об'єдналися та вигадали стенди-мандрівники. Розробили макети, барвисто оформили та відправили подорожувати групами.

Для кожного поверху існує свій стенд-мандрівник. Молодшими групами «плаває» кораблик, групами для дітей середнього та старшого віку «їздять» паровозики. Ми постаралися оформити стенди з урахуванням інтер'єрів груп різного віку.

У роздягальні кожної групи на поверсі стенд-мандрівник робить зупинку на тиждень, а потім вирушає до наступного пункту призначення. Після того, як стенд «проїхав» по ​​всьому призначеному маршруту, інформація на ньому оновлюється.

Тільки для одного стенду зробили ми виняток. Це стенд, присвячений проблемам збереження та зміцнення здоров'я дітей, звернений до всіх педагогів дитячого садка. Він міцно влаштувався у спортивному залі. Педагоги приводять сюди дітей на ранкову гімнастику та на фізкультурні заняття та мають можливість познайомитись із вивішеною на стенді інформацією.

Софія Молявко, педагог-психолог
дитячого садка «Золота рибка»,
м. Абакан, Республіка Хакасія

Публікацію статті зроблено за підтримки інтернет проекту www.Stander.ru. Завітавши на сайт проекту www.Stander.ru, Ви зможете за вигідною ціною купити штендер будь-яких форм і розмірів, виготовлений досвідченими професіоналами з використанням сучасних високоміцних матеріалів. На Ваш вибір великий асортимент штендерів будь-яких форм і розмірів, який включає прямокутні, квадратні, арочні і крейдяні штендери, а також штендери стійки і стаціонарні інформаційні стенди. Можливість замовити термінове виготовлення штендерів оптом та доставка придбаної продукції дозволять вигідно заощадити Ваші гроші та час.

П'ять правил оформлення батьківського куточка

Мудрий педагог завжди використовує будь-яку можливість спілкування з батьками. Він регулярно повідомляє їм навіть про незначні успіхи дитини, інформує про зміст занять, дає поради та рекомендації щодо виховання. Цим вихователь допомагає батькам навчитися бути уважними до розвитку своєї дитини, дає можливість зрозуміти важливість роботи дитячого садка у вихованні та освіті дітей та розкриває цінність своєї власної роботи.
Куточки для батьків - звичний і давно використовується спосіб знайомства батьків із життям групи. Але як часто нам не вистачає часу та можливостей для їхнього грамотного оформлення!
У куточках висять нікому не потрібні, написані дрібним шрифтом статті з невідомих журналів, обов'язкове меню та скупі слова програмного змісту занять, які лякають батьків педагогічними термінами. Внаслідок цього батьки просто ігнорують ці куточки.
Щоб батьківські куточки у нашому дитячому садку справді виконували свої функції, ми дотримуємося наступних простих правил.

Батьківський куточок у дитячому садку №1 «Золотий ключик», м. Стерлітамак, Республіка Башкортостан

1. Вибираємо статті невеликі за обсягом, але які дають вичерпну інформацію і викликають в батьків бажання продовжити спілкування з педагогом з цієї теми.

2. Не використовуємо незрозумілі для батьків терміни.

3. Маємо інформацію на рівні очей батьків. У друкованих матеріалах використовуємо кегль щонайменше 14-го.

4. Статті доповнюємо барвистими малюнками, фотографіями чи картинками.

5. У куточку для батьків виділяємо наступні рубрики: "Про наших дітей", "Поради та рекомендації", "Наші заняття", "Чим живе група". У щільну папку з файлами поміщаємо всю інформацію про дитячий садок.

Олена Горбунова,
заступник завідувачки дитячого садка № 100,
м. Астрахань

Батько під парасолькою

Як привернути увагу батьків до інформації?
Ми відмовилися від традиційних площинних стендів, на які батьки часто просто не звертають уваги, і використовуємо як інформаційні носії парасольки. Так, так, парасольки Мері Поппінс.
На стелі в різних зонах групи та роздягальні ми прикріплюємо металеві гачки, на які можна легко та просто підвішувати парасольки. Такий спосіб розміщення інформації, з одного боку, не захаращує простір, а з іншого, дозволяє уявити набагато більше матеріалів.
До парасольок кріпляться творчі роботи дітей, фотографії екскурсій та свят, вітальні листівки іменинникам, вітання мамам та татам у дні свят.
Є у нас і парасольки, на яких батьки разом з дітьми можуть знайти інструкції в картинках про правильну поведінку в лісі, правила поводження з гострими та колючими предметами, застереження щодо дитячих ігор з вогнем та інше.
А на парасольці під назвою «Цікаві зустрічі» ми вивішуємо фотографії, зроблені під час відвідування дітей вдома, оригінальні батьківські рішення щодо організації домашніх книжкових куточків, акваріумів, місць для зберігання іграшок.
Яку інформацію ми не вивішували б на парасольках, вона незмінно привертає увагу батьків. І батьки дуже люблять розглядати парасольки разом із дітьми.

Людмила Балаценко,
Алла Мусінцева, вихователі
дитячого садка № 110 «Дельфінятко»,
м. Братськ Іркутської області

Хто сьогодні іменинник?

У м. Фокіно Приморського краю провели огляд конкурс «Оригінальний батьківський куточок». У завдання конкурсу входило спонукати педагогів дитячих садків до пошуку нових форм взаємодії з батьками, зробити так, щоб інформація, що вивішується в куточках, дійсно доходила до мам і тат.
Батьківський куточок, вважають педагоги молодшої групи дитячого садка № 35, має не лише виконувати функції інформаційного стенду, а й бути елементом дизайну, що відповідає віковим особливостям дітей групи.
Тому як основу батьківського куточка взяли добре відомий малюкам образ.
теремок.

Сам теремок зроблений із оргаліту, а дах – із справжньої соломи. Потрібна інформація розташовується у віконцях будиночка та на горищі.

А на протилежній стіні – залізниця. Дорогою їде поїзд. У кожному вагончику - кумедна мордочка. Це не герої казок чи мультфільмів. Це – діти групи. Їхні портрети з любов'ю та гумором зробили самі батьки: хтось зліпив із солоного тіста, хтось зв'язав, хтось пошив, хтось намалював. Дорогою веселий потяг супроводжують в'язані метелики. Якщо на чийсь портрет сів такий метелик, значить, ця дитина сьогодні іменинник. Охочі взяти участь у святкуванні дня народження купують квитки у спеціальній касі. Квитки видаються безкоштовно, але потім присутній має зробити свій внесок - сказати імениннику добрі слова.

За матеріалами Наталії Андрєєвої, заступника завідувачки
дитячого садка № 35, м. Фокіно (п. Дунай) Приморського краю

Успішність освітнього процесуу дитячому садку безпосередньо залежить від ступеня злагодженості роботи педагогів та батьків. У цьому зв'язку дуже важливий обмін інформацією, досвідом, пошук цікавих шляхів організації роботи з дітьми, а також поінформованість про результати навчально-виховної діяльності дітей. Всі ці сторони співпраці знаходять своє відображення у куточку для батьків. І завдання вихователя – методично грамотно та естетично оформити його.

Цілі створення куточка для батьків

Стенд або полиця, а також планшети та паспарту, які знаходяться у приймальні та призначені для ознайомлення батьків з життям групи, де виховується їх малюк, називаються куточком для батьків. Цілями його створення є:

  • пробудження інтересу сім'ї до життя групи та саду (матеріали по запланованим екскурсіям, творчі проекти та ін.);
  • демонстрація результатів роботи з навчання, розвитку та виховання дітей (фото, колажі з фото, малюнки малюків, вироби, у тому числі й виконані з батьками тощо);
  • знайомство з нормативними документами, що стосуються батьківства (інформація про права дитини, перелік прав та обов'язків батьків, статут дошкільного закладута ін.).

Куточок для батьків повинен бути акуратним та змістовним

Форма подачі матеріалу

Для того щоб куточок максимально виконував своє призначення, його оформлення має бути різноманітним, але не надмірним. Виходячи з методичного досвіду поколінь вихователів, можна дійти невтішного висновку, що з красивого і змістовного батьківського куточка досить вибрати щось із наступних позицій:

  • 1-2 стенди;
  • 3-4 планшети (розмір підбирається під габарити куточка);
  • 1 стіл або полиця для виставки дитячих робіт (зручно їх розташовувати в паспарту);
  • плакати або зображення силуети іграшки, казкові персонажі.

Дитячі малюнки, яскраві картинки, фотографії малюків під час занять та прогулянок – це лише частина оформлення куточка для батьків, зміст якого можна поділити на дві групи матеріалів: постійні та тимчасові. До перших відносяться:

  • щорічно оновлювана вікова характеристика дітей;
  • перелік актуальних для віку навичок та умінь (переписується щороку);
  • режим дня поточний навчальний рік;
  • меню;
  • правила «Це має знати кожен з батьків»;
  • відомості про програму, за якою працює дошкільний дитячий заклад;
  • телефони вихователя, помічника вихователя, соціальної служби, швидкої служби довіри;
  • інформація від фахівців (їх імена, годинник прийому, номери телефонів);
  • поради з тренування дрібної моторики, логіки, пам'яті, розмовної мови;
  • нотатки про профілактику захворюваностей (організовані, наприклад, у папці-пересуванні);
  • таблиця з даними зважування та вимірювання зростання малюків;
  • листи для подяки для батьків (за допомогу групі, саду і т.д.).

Зручно, коли у батьківському куточку виділено місце під бюро знахідок для втрачених речей малюків

Тимчасові матеріали передбачають наявність наступної інформації:

  • список іменинників протягом місяця;
  • лист здоров'я з інформацією щодо конкретного дня;
  • список занять на весь тиждень (з темами, завданнями та коротким описом змісту);
  • відомості про результати роботи малюків (виставка робіт, підсумки психолого-педагогічних тестів та ін.);
  • список тим, які потрібно повторити з дітьми (наприклад, вивчити загадку, вірш, прислів'я);
  • список заходів на відрізок навчального періоду (зазвичай місяць);
  • новини із життя дитячого садка;
  • інформація про конкурси (наприклад, « Літній відпочинокдля моєї родини», «Вихідні з татом» тощо)

Де розмістити

Найкраще, якщо куточок буде розташований біля вікна. Також підійде будь-яка добре освітлена ділянка кімнати.

У багатьох дитячих садках інформацію для батьків розміщують над шафками.

Вимоги

Як і до всіх навчальних матеріалів, до куточку батьків висувається кілька вимог:

  • назви рубрик виділяються яскравим, наприклад, червоним;
  • текст обов'язково має бути розбитий на абзаци;
  • наявність постійної та оновлюваної інформації;
  • Основний принцип подачі матеріалу – лапідарність.

Це цікаво. Лапідарний - гранично короткий, стислий.

Щодо питання інформаційного наповнення, то важлива актуальність відомостей. І завдання не тільки відповідно до матеріалу даного моменту життя групи, як то: звіт про заходи, план роботи на тиждень або меню, а у створенні добірки корисних рекомендацій для батьків конкретної вікової групи. Так, батькам хлопців першою молодшої групикорисно буде почитати про режим дня в дитячому садку, щоб рідні будинки могли збудувати аналогічний ритм для полегшення адаптації малюка до нових умов життя в групі. А ось для мам та тат дошкільнят підготовчої групиНаприклад, дуже важливо заздалегідь дізнатися про тести для першокласників, а також про ту роботу, яка проводиться в дитячому садку для підготовки дітей до перших випробувань.

Якщо листи з інформацією не захищені покриттям рамки, інформація довго не затримається на стенді

Приклад оформлення

Варіантів створення куточка може бути багато. Все залежить від креативності педагога та можливостей матеріально-технічної бази дитячого садка. Іншими словами, використовуючи підручний матеріал для реалізації творчих задумів, можна оформити куточок для батьків у неповторному авторському стилі. Розглянемо найбільш доступну з погляду матеріалів, просту у виконанні та зручну у використанні форму у вигляді вагончиків поїзда.

Матеріали:

  • стельова плитка;
  • вузький плінтус для стелі;
  • картон (щільний);
  • кольорова самоклейка;
  • клей ПВА;
  • ножиці та ніж для паперу;
  • кольоровий папір;
  • пластикові кишеньки формату А4.

Для створення куточка для батьків своїми руками будуть потрібні цілком доступні матеріали

Інструкція:

  1. Вирізаємо зі стельової плитки прямокутники потрібного розміру (все залежить від розмірів куточка, а також від габаритів поїзда та кількості вагончиків у ньому).
  2. Наклеюємо заготовки на картон.
  3. Обклеюємо самоклеєм.
  4. На краях розміщуємо стельовий плінтус. Його можна використовувати і для імітації рамок для листів з інформацією (замість пластикових кишеньок).
  5. Степлером або клеєм кріпимо на вагони пластикові кишеньки.

    Вирізати локомотив - досить клопітна справа, адже він має бути пропорційним до інших вагонів.

  6. З кольорового паперу вирізаємо квіточки, які використовуємо для зв'язування вагончиків.
  7. На аркушах А4 роздруковуємо інформацію та розміщуємо її в кишеньках.

    Прикрасити куточок можна паперовими хмарами, що розташовані над потягом

Схема аналізу роботи та оформлення куточка для батьків

Показники, якими оцінюється ефективність наочної співдружності з батьками, визначаються методичною радою дошкільного дитячого закладу з урахуванням специфіки освітнього напряму саду (наприклад, організація навчально-виховного процесу в дітей із порушеннями зору). На сайті Бази освітніх ресурсів (БОР) дано зразок, за яким можна оцінити відповідність змісту та форми наочної роботи з сім'єю вимогам ФГОС (Федерального державного освітнього стандарту).

Таблиця: план педагогічного аналізу батьківського куточка

Показники Бали

Мудрий педагог завжди використовує будь-яку можливість спілкування з батьками. Він регулярно повідомляє їм навіть про незначні успіхи дитини, інформує про зміст занять, дає поради та рекомендації щодо виховання. Допомагає батькам навчитися бути уважними до розвитку своєї дитини, дає можливість зрозуміти важливість роботи дитячого садка у вихованні та освіті дітей та розкриває цінність своєї власної роботи.

Завантажити:

Попередній перегляд:

Щоб користуватися попереднім переглядом, створіть собі обліковий запис Google і увійдіть до нього: https://accounts.google.com


Попередній перегляд:

Часто батьки аутичної дитини стикаються з великими труднощами у зв'язку з її надзвичайною вибірковістю в їжі. Буває, що дитина відмовляється від усього, крім молока та печива. Іноді причина криється в небажанні чи страху спробувати новий продукт, або в неприємному враженні (смак, запах, упаковка тощо), яке виявилося пов'язаним із вже знайомою їжею. У цих випадках буває, можливо, підмішати нову їжу непомітно до улюбленої дитиною їжі, і поступово включити новий продукт до раціону.

Дівчинка Л. пила лише журавлинний морс і воду, відмовляючись від будь-якої іншої рідини. Однак, у якийсь момент батьки звернули увагу на прагнення Л. спробувати рідину червоного кольору. Виявилося можливим давати інші види соку червоного кольору і таким чином трохи розширити раціон.

В деяких випадках аутична дитинарозпізнає присутність небажаного продукту навіть у дуже замаскованому вигляді та відмовляється від їжі. Коли раціон дитини вкрай обмежений і подібна вибірковість може шкодити його здоров'ю, важливо вирішити, які продукти дійсно потрібно постаратися додати його харчування. Наприклад, якщо дитина не їсть молочних продуктів та фруктів, але п'є фруктовий морс, то в першу чергу, бажано додати до його раціону щось молочне, а на іншому тимчасово не акцентувати увагу.
Спочатку дитину заохочують улюбленими ласощами щоразу, коли вона з'їдає трохи нової їжі, навіть просто оближе ложку. Одну дівчинку, яка дуже любила картопляні чіпси, навчили пити кефір в такий спосіб. Побачивши чіпсів, вона відкривала рот і в цей момент вдавалося дати їй ложку кефіру і майже одночасно - шматочок чіпса.

Хоча під час перших спроб вона спочатку кричала і прагнула виплюнути кефір, але вже за кілька ложок почала ковтати. Поступово стало можливим давати чіпси через 2-3 ложки, а потім обходитися вже без них.
Цікаво, що та сама дівчинка, незважаючи на пропоновані чіпси навідріз відмовилася їсти сир. Протест у цьому випадку виражався сильніше, побачивши ложки з сиром вона миттєво стискала зуби і навіть позбавлення обіцяних чіпсів не впливала на її рішучість. Змусити дитину їсти у подібній ситуації буває найчастіше неможливо. Тому, навчивши дитину, як у наведеному вище прикладі, є кефір і йогурт, можна не наполягати ще на одному додатковому молочному продукті.
Улюблену дитиною їжу варто давати їй за столом, чітко позначаючи час їжі, обмежуючи її доступність у решту часу. Звичка шматочкувати може закріпитися і перерости в серйозну проблему у старшому віці, коли багато дітей набирають зайву вагу.

Іноді успішна спроба дитини спробувати щось нове може передувати багаторазове зіткнення з цим продуктом в ігровій діяльності. Коли дорослий малює або грає разом з дитиною, він починає фантазувати, «чим ми почастуємо бабусю, що купимо для братика, які ягоди виростимо на грядці», намагаючись заразити його переживанням від своїх відчуттів: «Ах, яка полуниця солодка та соковита». Таким чином, ми робимо привабливіше іншу їжу поки що уявному плані.

Розвиваючись та починаючи активніше досліджувати навколишній світ, дитина поступово починає куштувати і нову їжу. Проблема вибірковості в їжі вкрай тяжка і вимагає великого терпіння від батьків, але згодом раціон дитини вдається розширити.
Дітей, у яких проблема вибірковості в їжі не стоїть так гостро, потрібно починати вивчати правила поведінки за столом. Для цього спочатку слід правильно організувати місце. Повинний бути підібраний зручний по висоті стілець. Перед дитиною ставиться лише тарілка з їжею і кладеться ложка або виделка, а всі сторонні предмети, а також спільні страви з привабливою для дитини їжею забираються. Важливо стежити за правильним положенням ложки у руці, надаючи дитині необхідну допомогу, бажано ззаду. У ліву руку (якщо дитина - правша) можна вкласти шматочок хліба, яким добре допомагати набирати їжу в ложку.

Якщо дитина схоплюється з-за столу зі шматком у руці, спокійно, але твердо посадіть його на місце, або простежте, щоб він залишив їжу на столі, перш ніж піти. Не забувайте похвалити його, коли він правильно сидить за столом, це може коштувати йому великі зусилля, які повинні бути винагороджені.

Хлопчик І., 5 років, коли пішов до садка, не їв там самостійно. Приблизно через місяць - півтора, дуже поступово його привчили (вихователь і няня), щоб він їв сам: спочатку його годували, потім тримали його руку своєю рукою і так годували, потім тримали під лікоть, потім тільки палець під лікоть підставляли, потім стояли поруч. і, нарешті, – повна самостійність.

Подібне поетапне ослаблення допомоги потребує терпіння від батьків і педагогів. Перед ними стоїть завдання, з одного боку, не поспішати з ускладненням завдання, з другого боку, не застрягти вже освоєному етапі.
Нерідко дитина відчуває труднощі під час їжі через свою підвищену гидливість. Навіть крапелька супу на щоці чи одязі може стати джерелом неприємних відчуттів. Цю проблему можна пом'якшити, якщо навчити дитину користуватися серветкою.
Вміння акуратно є, сидіти за столом з іншими людьми полегшує подальшу соціалізацію аутичної дитини, її участь у житті сім'ї та однолітків.

АУТИЧНА ДИТИНА - ПРОБЛЕМИ У ПОБУТУ

Навички особистої гігієни: чищення зубів.

Нерідко аутична дитина сильно протестує проти спроби почистити їй зуби і відмовляється брати зубну щітку в рот через свою надчутливість до дотику, харчову вибірковість, небажання стояти на одному місці.

Тому часто батьки аутичних дітей довго не наважуються розпочати вчити їх чистити зуби, не бажаючи провокувати додатковий конфлікт.
У той же час у багатьох аутичних дітей зуби починають швидко псуватися, а так як похід до зубного лікаря нерідко є ще важчою проблемою, краще привчати дитину чистити зуби якомога раніше.
Дуже важливо зробити цю процедуру максимально привабливою для дитини – купити дитячу пасту та маленьку зручну зубну щітку, яку дати їй помити та помацати. Добре, якщо дитина могла спостерігати, як чистите зуби Ви самі і отримуєте від цього задоволення.
Комусь із дітей може одразу сподобатися паста, що зробить привабливішою і саму чистку зубів, іншому буває легше почати користуватися порожньою щіткою та в міру звикання додавати на неї пасту.

Краще, щоб дитина тримала щітку із самого початку, а рука дорослого знаходилася поверх його руки. Однак тут можуть бути індивідуальні рішення, залежно від того, яку допомогу він легше переносить.
Дотик щітки спочатку має бути дуже легким. Дуже важливо не викликати у дитини негативізм на цю ситуацію. У міру його звикання можна починати збільшувати тривалість процесу, чистити зуби ретельніше і відпускати свою руку.
Дуже багато дітей не вміють полоскати рота і спльовувати воду. Декому допомагає, якщо дорослий одночасно з дитиною набирає в рот воду і демонстративно спльовує. Іноді необхідно нахилити голову дитини вниз і торкнутися підборіддя. Часто минає багато часу, перш ніж він навчиться випльовувати воду, і потрібно бути готовим, що чимало пасти до цього буде проковтнуто.

Тому краще видавлювати на щітку зовсім небагато пасти.
Як і під час навчання іншим навичкам, необхідно продумати чітку послідовність дій і дотримуватися її, доки дитина не навчиться цієї діяльності. Нижче пропонуємо варіант такої схеми.

1. Включити воду
2. Відкрити пасту
3. Взяти зубну щітку та змочити її
4. Видавити пасту та покласти тюбик на край раковини.
5. Почистити зуби ліворуч
6. Почистити зуби праворуч
7. Почистити зуби спереду
8. Покласти щітку
9. Взяти склянку з водою та прополоскати рот
10. Поставити склянку на місце
11. Вимити щітку та поставити у склянку
12. Закрити зубну пасту та прибрати на місце
13. Вмитися
14. Закрити кран
15. Витерти обличчя та руки
16. Повісити рушник на місце

Хочеться відзначити, що необхідно з раннього віку привчати аутичну дитину стежити за своїм зовнішнім виглядом, бути акуратною та охайною. У цьому випадку йому пізніше буде легше адаптуватися в суспільстві, знайти собі прийнятну соціальну нішу, незважаючи на труднощі поведінки, що збереглися».

Попередній перегляд:

Великий туалетний тренінг - як вирішити цю проблему при аутизмі?

Багато дітей у дошкільному та підлітковому віці зазнають труднощів із випорожненнями в туалеті. Така делікатна тема часто стає серйозною проблемою для самої дитини та її оточуючих.
Деякі батьки намагаються використати різні засоби, щоб вирішити цю проблему власними силами, і можуть не звертатися до фахівців. У дитини можуть розвинутися фобії та страхи туалету, або з'явитися суто небажані поведінки, як розмазування калу, гра з фекаліями, і т.д. Навколишні дитини - однолітки, вихователі та вчителі не можуть вибудувати з дитиною соціальних та приємних відносин, якщо вона ходить "по-великому" в штани", і дана проблема часто стає серйозною перешкодою для соціалізації та інклюзії дитини.

Як і під час корекції будь-якої іншої поведінкової проблеми, слід сприймати її не як симптом аутизму чи розумової відсталості, бо як проблематичне поведінка. Звідси, першим кроком у вирішенні цієї проблеми буде збирання та аналіз даних.

На початковому етапі слід записувати дані протягом щонайменше двох тижнів, на щоденній основі. Слід записувати:
1. Дату і точний час всіх випорожнень (а також час усіх прийомів їжі).
2. Місце, в якому дитина випорожнювалася
3. У що дитина була одягнена.
4. Консистентність випорожнень.

Після того, як дані були зібрані, слід провести аналіз і визначити, з якої причини виникає дана проблема:

  1. 1. Медичні причини
  2. 2. Відсутність досвіду (або відсутність узагальнення вже навченого досвіду сечовипускання в туалеті)
  3. 3. Відмова від співпраці
  4. 4. Наявність ритуалів та стереотипій, пов'язаних з дефекацією.

У дітей, у яких проблеми з дефекацією у туалеті пов'язані з медичними причинами, зазвичай присутні нетипові ознаки - занадто частий і рідкий випорожнення, або навпаки, дуже рідкісний і твердий. В даному випадку слід звернутися до педіатра, і якщо справді існує проблема, то педіатр дасть направлення до відповідного фахівця. У цьому випадку слід послідовно виконувати ті рекомендації, які надасть фахівець у даній галузі.

Якщо дитина "ходить "по-великому" в штани" через те, що навичка випорожнюватися в туалеті відсутня, З аналізу даних буде помітно, що немає будь-яких специфічних характеристик або стереотипій, пов'язаних з цим процесом. У цьому випадку слід застосовувати процедуру корекції, засновану на проактивних та реакційних методах.

Насамперед слід переконатися, що дитина вміє сидіти тривалий час на унітазі. Якщо дитина не сидить на унітазі, або сидить дуже напружених, всього кілька секунд - в даному випадку немає жодної можливості, щоб дитина змогла випорожнюватися в туалеті. У цьому випадку слід побудувати навчання сидіння на унітазі як окрему вправу. Для навчання можна використовувати фізичні підказки та заохочення або жетони.

Крім навчання сидіти на унітазі, слід збудувати графік відвідувань туалету. Виходячи з початкових даних, слід вибрати час, який найближчий до того часу, коли дитина зазвичай випорожнюється. Слід відвести дитину в цей час у туалет і допомогти йому сидіти на унітазі протягом 5 хвилин. Якщо нічого не сталося - дитина може вийти з туалету, але після цього ви відводитимете дитину в туалет кожні 10 хвилин.


Якщо у дитини вийде сходити "по-великому" в туалеті - вам необхідно надати їй найбажаніший і наймотиваційніший приз.

Якщо дитина все ж таки примудрилася забруднити штани - тут рекомендується застосування реактивної процедури - або "Надкорекція" (наприклад, почистити і випрати свій одяг), або "Вартість реакції" (позбавлення будь-яких привілеїв, наприклад, заборона на перегляд мультфільмів протягом вечора).

Іноді достатньо одного лише мотиваційного заохочення, але через те, що випорожнення не відбуваються так часто як сечовипускання, то для того, щоб привести навчальний процес до просування, іноді потрібні додаткові реактивні процедури.

Якщо інциденти трапляються, тому що дитина відмовляється співпрацювати- це стане помітно, коли дитина почне затискатися і активно утримувати стілець при вашому проханні піти в туалет. Подібна поведінка зазвичай характеризує дитину не тільки в тому, що пов'язано з туалетом, але й в інших сферах повсякденних вимог теж.
У таких випадках ефективним засобомчасто виявляється використання медичних засобів, як гліцеринові свічки чи клізми. Але до них бажано вдатися
як допоміжним методам, в той час як процедура поведінкової корекції буде основною. У цьому випадку заохочення за успішну дефекацію в туалеті має бути дуже значним. Іноді можна використовувати наступну техніку - запобігти доступу до всіх значних заохочень протягом двох тижнів перед запровадженням цієї програми. Це дозволить підвищити мотиваційну цінність заохочення та зумовити отримання цього заохочення випорожненням у туалеті.

Коли уникнення дефекацій у туалеті пов'язане з рутинами та стереотипіями(Наприклад, дитина випорожнюється тільки вдома, і тільки в підгузник, і тільки стоячи за диваном) - цю рутину дуже складно припинити або перервати. В даному випадку більше ефективним методомбудепоступове та повільне формування нової рутини, яка буде наближеною до поведінки дефекації у туалеті. p align="justify"> При формуванні даної рутини потрібно заохочення кожної нової наближеної форми реакції. Важливо не поспішати і не просуватися занадто швидко, інакше це може призвести до закрепів і додаткових труднощів.
За умови, що дитина завжди випорожнюється в підгузник, стоячи за диваном можна побудувати такі етапи:

  1. 1. Допомогти дитині стояти перед диваном, і якщо в нього вийде сходити "по-великому" у підгузник, але перед диваном - він отримує заохочення.
  2. 2. Допомогти дитині стояти в коридорі перед туалетом, і якщо в нього вийде сходити "по-великому" у підгузник, але в коридорі перед туалетом - він отримує заохочення.
  3. 3. Допомогти дитині стояти в туалеті, і якщо в неї вдасться сходити "по-великому" у підгузник, але в туалеті - вона отримує заохочення.
  4. 4. Допомогти дитині сходити "по-великому" у підгузник сидячи на унітазі в туалеті, і якщо в нього вийде сходити "по-великому" у підгузник, але сидячи на унітазі в туалеті - він отримує заохочення.
  5. 5. Допомогти дитині сходити "по-великому" сидячи на унітазі в туалеті з приспущеним підгузником до колін, і якщо в нього вийде сходити "по-великому" сидячи на унітазі в туалеті, але з приспущеним підгузком до колін - він отримує заохочення.
  6. 6. Допомогти дитині сходити "по-великому" сидячи на унітазі в туалеті, тримаючи підгузник у руках, і якщо в нього вийде сходити "по-великому" сидячи на унітазі в туалеті, але тримаючи підгузник у руках - він отримує заохочення.
  7. 7. Допомогти дитині сходити "по-великому" сидячи на унітазі в туалеті, без підгузника, і якщо в нього вийде сходити "по-великому" сидячи на унітазі в туалеті, але без підгузка - він отримує заохочення.


Слід пам'ятати, що вибирати етапи та кроки для навчання дитини дефекації у туалеті слідна основі його індивідуальних здібностей та потреб. Для деяких дітей буде необхідний поступовий процес, або інший спосіб припинення використання підгузника (наприклад, не приспускати підгузок, а залишати підгузок на дитині, але прорізати в ньому заздалегідь дірку, і поступово збільшувати її, поки в підгузку відпаде потреба).

Для успішного проведення процедури "великого" туалетного тренінгу потрібно:

1. Закріплення навичок "малого" туалетного тренінгу- тобто. дитина повинна вже вміти мочитися у туалеті.

2. Запис даних на постійній основі. Не припиняти ведення записів поки дитина повністю не освоїть цю навичку.

3. Послідовне застосування процедур для навчання- Потрібно щонайменше 3 тижні послідовного застосування процедури для оцінки її ефективності. Діти, які роками ходять "по-великому" у штани, не можуть відучитися від цього протягом двох-трьох днів.

Отже, і навчання і закріплення альтернативного навички, тобто. випорожнення у туалеті може відбуватися тривалий час. Тому дуже важливо застосовувати процедуру послідовно і вести записи, щоб можна було відстежити динаміку процесу.

Попередній перегляд:

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ ВІД ДИТИНИ

Ця «Пам'ятка» – не лише своєрідний монолог дитини, яка відстоює свої права, а й відкрите запрошення дорослих до діалогу та взаєморозуміння.

Прислухаймося до порад своїх дітей!

«Чим проповідь вислуховувати, мені краще б подивитись,
І краще проводити мене, ніж вказати мені шлях.
Очі розумніші за слух - зрозуміють все без праці.
Слова часом заплутані, а приклад – ніколи.
Той найкращий проповідник, хто провів віру в життя.
Добро побачити у дії – ось найкраща зі шкіл.
І якщо все мені розповісти, я вивчу урок.
Але мені ясніше рух рук, ніж швидких потік слів.
Мабуть, можна вірити і розумним словесам,
Але я краще дивлюся, що робиш ти сам.
Раптом я неправильно зрозумію прекрасну твою пораду,
Натомість зрозумію, як ти живеш: по правді чи ні»

Вічна дитяча мудрість

  1. Не балуйте мене, ви мене цим псуєте. Я дуже добре знаю, що не обов'язково надавати мені все, що я прошу. Я просто випробовую вас.
  2. Не бійтеся бути твердими зі мною. Я віддаю перевагу саме такому підходу. Це дозволяє визначити своє місце.
  3. Не дозволяйте моїм поганим звичкам привертати до мене надмірну частку вашої уваги. Це тільки надихне мене на їхнє продовження.
  4. Не змушуйте мене почуватися молодшим, ніж я є насправді. Я відіграюся на вас за це, ставши «плаксою» і «скигликом».
  5. Не робіть для мене і за мене те, що я можу зробити для себе сам. Я можу продовжувати використовувати вас як прислугу.
  6. Не вимагайте від мене негайних пояснень, навіщо я зробив те чи інше. Я іноді й сам не знаю, чому роблю так, а не інакше.
  7. Не піддавайте надто великому випробуванню мою чесність. Будучи заляканий, я легко перетворююся на брехуна.
  8. Не будьте непослідовними. Це збиває мене з пантелику і змушує наполегливіше намагатися у всіх випадках залишити останнє слово за собою.
  9. Не чіпляйтеся до мене і не бурчите на мене. Якщо ви це робитимете, то я буду змушений захищатися, прикидаючись глухим.
  10. Не намагайтеся читати мені настанови та нотації. Ви будете здивовані, відкривши, наскільки чудово я знаю, що таке добре і що таке погано.
  11. Не забувайте, що я не можу успішно розвиватися без розуміння і схвалення, але похвала, коли вона чесно заслужена, іноді все ж таки забувається. А наганяй, здається, ніколи.
  12. Не покладайтеся на силу у стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що зважати треба тільки на силу. Я відгукнуся з більшою готовністю до ваших ініціатив.
  13. Ставтеся до мене так само, як ви ставитеся до своїх друзів. Тоді я стану вашим другом. Запам'ятайте, що я вчуся, більше наслідуючи приклади, а не критикуючись.
  14. Мені важливо знати від вас, що правильно, а що ні. Але найбільше мені важливо побачити у ваших вчинках підтвердження того, чи ви самі розумієте, що правильно, а що ні.

 
Статті потемі:
Як зробити газетний манікюр удома?
Деякі варіанти оформлення нігтів складні самостійного виконання. Багатошарові зображення на нігтях вимагають впевненої та досвідченої руки. Однак не варто зневірятися. Тренд останніх сезонів – манікюр, який роблять за допомогою газети, і він доступний
Газетний манікюр у домашніх умовах: секрети техніки нанесення Малюнок на нігтях за допомогою газети
Останнім часом все більшої популярності набуває манікюр газетний. Він є відбитками газетного шрифту на нігтях. Особливо любимо цей дизайн шанувальницями стилю гранж. Виконувати його досить легко як у салоні, так і самостійно
Процедури проти випадання волосся – найкращі салонні та домашні методи
Робити домашні маски та інші засоби для своєї гриви вигідно за ціною, але витратно за часом. До того ж, багатьом жінкам важко з першого разу підібрати собі той чи інший інгредієнт, і доводиться витрачати час ще й на спостереження за р
Як красиво і правильно вищипувати брови
1 359 0 Привіт! У цій статті ми розповімо про те, як правильно вищипати брови, а також поділимося секретами догляду за ними. Напевно, ви помічали, що у всіх людей брови різні. Комусь йдуть тонкі, а комусь товсті брови. Буває, що